Digikam/Огляд

From KDE UserBase Wiki
Revision as of 20:15, 10 January 2011 by Yurchor (talk | contribs) (Created page with "Як ви можете бачити, порівняно з початковим зображенням, нам вдалося досягти значного покращення.")
Other languages:

Інформація

Ви можете побачити збільшену копію зображень, якщо наведете на зображення вказівник миші і клацнете лівою кнопкою миші.


Вступ

Любителям цифрової фотографії, як галузі мистецтва, відомі програмні продукти, створені компаніями Adobe™, Corel™, ACD Systems™, Bibble Labs™, Light Crafts™ та Google™. Більшості з них також відома програма, яка до недавнього часу була найкращим редактором фотографій з відкритим кодом, Gimp. На жаль, у Gimp відсутня дуже важлива для фотографів можливість: можливість редагування зображень з 16-бітовими каналами кольорів. Через цю ваду більшість професійних фотографів навіть не розглядають Gimp як альтернативу іншим програмам. Так, є ще Cinepaint, розробку якого на основі Gimp було розпочато декілька років тому. Там передбачено можливість редагування зображень з 16-бітовими каналами кольорів. На жаль, інтерфейс цієї програми далекий від досконалості, до того ж, здається, серйозну розробку програми давно припинено.

На щастя, тепер з’явилася ще одна альтернативна програма з відкритими кодами, яка може редагувати зображення у 16-бітовому режимі. Ця програма змусить «великих хлопців» похвилюватися за ринок їх дорогих програм. Цією програмою є digiKam. Я особисто лише нещодавно відкрив для себе digiKam. Так, я колись вже намагався користуватися цією програмою, але лише з часу появи версії для KDE4 вона досягла рівня, коли нею можна користуватися без обмежень. Особисто мене здивувала та кількість покращень та нових можливостей, які було включено до цієї версії. Серед можливостей програми:

  • Підтримка роботи з 16-бітовими каналами кольорів.
  • Інструменти роботи з кривими і рівнями кольорів.
  • Підтримка керування кольорами.
  • Інструмент балансу білого кольору з піпеткою.
  • Інструменти виправлення дефектів об’єктива.
  • Інструмент обрізання за співвідношенням розмірів з декількома стандартними форматами паперу.
  • Інструмент перетворення зображення на чорно-біле з багатьма художніми фільтрами.
  • Пакетна обробка зображень.
  • Можливості визначення міток і пошуку за ними.
  • Можливості експорту до Facebook, Flickr, Picasa тощо.

Крім того, існує набагато, набагато більше можливостей, всі з яких навіть важко згадати. Звичайно ж, digiKam не є взірцем досконалості. Сподіваюся декілька з недоліків буде виправлено вже найближчим часом. Але, я певен, якщо ви знаєтеся на фотографії, ви ще почуєте багато хороших відгуків щодо digiKam і, сподіваюся, зможете самі скористатися перевагами цієї програми.

Тепер, дозвольте мені здійснити разом з вами невеличку подорож, яка дозволить вам зрозуміти основні принципи роботи у digiKam. Для нашої подорожі ми скористаємося поточною версією digiKam, 1.0.0-beta4, зі сховищ KDE4 PCLinuxOS.

Редагування цифрових негативів

Для прикладу я обрав наведену нижче фотографію, оскільки на ній очевидні наслідки помилок з освітленням під час зйомки.


Це зображення цифрового негатива (RAW) зняте за допомогою мого старого Pentax istDS*. Нижче наведено вікно редактора digiKam з цим зображенням. Доступ до редактора можна отримати і як до окремої програми, яка називається showFotoshowFoto.


Якщо ви вже колись працювали з гістограмами кольорів, ви можете помітити, що гістограма на знімку вікна виглядає дещо дивно. Причиною цього є те, що digiKam може показувати гістограми двох типів: лінійні і логарифмічні. На знімку наведено логарифмічну гістограму, але більшість користувачів звикли до лінійних гістограм. Перемкнутися між різними режимами показу гістограм можна натисканням відповідної невеличкої кнопочки, розташованої над гістограмою. На жаль, після натискання кнопочки лінійної гістограми для цього зображення програма показує пряму лінію. Ось що говориться про це у документації до digiKam:

“для зображень, на яких містяться значні однотонні

області лінійна діаграма часто перетворюється на єдиний стовпчик. У такому

разі краще скористатися логарифмічною гістограмою.”

Мені зрозуміло, що подібні ефекти викликано технічними причинами, але також дивно те, що інші програми, зокрема Cinepaint, здатні правильно показувати і лінійну діаграму для цього зображення. Я згадав про це, оскільки відомо, що багато користувачів покладаються на гістограму, тому я вважаю, що лінійний тип гістограми був би кориснішим. Але, згоден, логарифмічна гістограма — краще ніж відсутність гістограми. Отже, оскільки можна працювати і з логарифмічною гістограмою, ми продовжимо нашу подорож.

Я зовсім не експерт з остаточної обробки зображень. Звичайна процедура обробки, яку я застосовую для редагування зображення, складається з виправлення рівнів, коригування насиченості, обрізання або зміни розмірів з наступним збільшенням різкості зображення. Отже, давайте виконаємо цю процедуру для нашого зображення.

Рівні

Для початку скористаємося інструментом роботи з рівнями, пункт меню Колір -> Налаштування рівнів.


В основному мною було додано трохи контрастності пересуванням лівого повзунка (під другою гістограмою) праворуч і освітлено зображення пересуванням правого повзунка ліворуч. Програма автоматично змінила зображення у вікні попереднього перегляду відповідно до внесених коригувань, отже ви зможете спостерігати за результатом внесених вами змін.

Насиченість

Тепер, давайте збільшимо насиченість, щоб трохи додати зображенню кольорів. Для цього ми скористаємося інструментом насиченості, пункт меню Колір -> Відтінок/Насиченість/Освітленість.


Мені не подобаються «мультяшні» кольори, які можна отримати за допомогою звичайних «мильниць» з їх занадто насиченими кольорами. Мені завжди хочеться зберегти реалістичних вигляд фотографій. Отже я не заганяю насиченість аж надто високо. Мені здається, що для цього зображення рівень насиченості є достатнім, щоб надати їй трохи життєвості без забігання у область мультиків.

Обрізання

Тепер ми обріжемо зображення. Цей крок є дуже важливим, якщо ви плануєте надрукувати зображення. Якщо ви колись друкували цифрові фотографії без попереднього обрізання, ви могли переконатися у неприємному факті: деякі з таких зображень неправильно центровано, на інших відсутня важлива частина зображення. Причиною цього є те, що пропорції зображень, які ви здали для друку відрізнялися від пропорцій фотографічного паперу. Отже під час друку їх було обрізано довільним чином. Щоб запобігти подібним неприємностям, вам слід обрізати ваші зображення до тих самих пропорцій, які має папір, на якому ви друкуватимете. Так, вам доведеться створити окремі зображення для друку на папері 8×10, 5×7, 14×20 тощо. На щастя, у digiKam цей крок елементарно простий: достатньо скористатися інструментом обрізання за заданим співвідношенням, пункт меню Перетворення -> Обрізання країв у співвідношенні.


Як ви можете бачити, я скористався для цього зображення варіантом «Золотий коефіцієнт», але у digiKam передбачено пункти для всіх можливих співвідношень розмірів фотографічного паперу, а також передбачено можливість вибору довільного співвідношення, якщо у такому виникне потреба.

Збільшення різкості

Останнім кроком у нашій процедурі обробки зображення буде збільшення його різкості. З цією метою ми скористаємося способом Маска зменшення різкості, але у документації до рекомендується спосіб Зміна фокуса, як такий, який дає кращі результати. Ось як виглядатиме інструмент збільшення різкості після вибору пункту меню Покращення -> Різкість.


Як ви можете бачити, змінити спосіб збільшення різкості можна за допомогою спадного списку. Ви можете збільшити зображення до потрібного рівня за допомогою кнопки Збільшити, а також можете пересувати область збільшення зображенням за допомогою невеличкого віконця перегляду зображення над панеллю параметрів. Я обрав помірне значення «Кругової різкості», оскільки спостереження за областю перегляду показало, що більші значення призведуть до появи видимої зернистості. Обране значення надало змогу значно збільшити різкість без втрати плавності на зображенні. Ось остаточний результат:


Як ви можете бачити, порівняно з початковим зображенням, нам вдалося досягти значного покращення.

Auto-Correction

Normally I would have been content with leaving it at that. But since I am still in the exploring digiKam mode, I decided to test some of the Auto-Correction tools available. To do that, I went back to the original RAW image, and after importing it, I went straight into Color -> Auto-Correction. This is what it looks like.


As you can see, there are five automatic correction levels that you can choose from to improve your image. In most images that I have tried this with, the Auto Levels option gives the best results. However, in this particular image the result was too dark. I had not seen any image for which the Equalize option resulted in an improvement, but for this particular image the results it gave me were surprisingly good. This is what the digiKam documentation says about the Equalize method of Auto-Correction:

"Equalize: this method adjusts the brightness of colors across the selected image so that the histogram for the Value channel is as flat as possible, that is, so that each possible brightness value appears at about the same number of pixels as each other value. Sometimes Equalize works wonderfully at enhancing the contrasts of an image. Other times it gives garbage. It is a very powerful operation, which can either work miracles on a image or destroy it."

Well, looks like they were not kidding. My image turned out much better using this method of correction instead of my normal level adjustment step. This is how the image looks after adding saturation, cropping it, and sharpening it.

Conclusion

Without a doubt digiKam has a lot to offer for the photographers among us. Unfortunately, it still has one glaring omission – a clone tool. You may have noticed that the original RAW image had some dust specks in the sky above the trees and in other parts of the clouds. In digiKam, the only tool available for trying to remove such things (other than cropping them out as I did here) is a tool called In-painting, found under Enhance -> In-painting. However, that tool is not easy to use and is rather slow. With a proper clone tool, as available in most other photo editors, removing such items only takes a few seconds. The good news is that the digiKam developers have acknowledged this omission as a bug and we can expect to see it implemented in a future version of digiKam. In the mean time we can use the Gimp to take care of these items as a final touch up step.

I think you will agree that digiKam is an amazing open source tool. It has now become my main photo editor. If you are into photography, why not give it a try?

This page was written in October 2009. Can you add to it, talking about a later version?